СЛАБОВИТИЙ, А, Е.
Слабовитий, а, е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 148.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СЛАБОСИЛЛЯ, ЛЯ, →← СЛАБОВІНЬ, ВЕНІ,